2019 рік був особливим для «Відродження» 13 грудня 2019, 12:55
Про повсякденне життя, успіхи та проблеми поляків Бердянська. Інтерв'ю з головою Польського культурно-освітнього товариства "Відродження" у Бердянську, професором Олексієм Сухомлиновим.
- Пане Голово, Товариство поляків у Бердянську було засновано понад 26 років тому. Що Ви вважаєте найважливішими досягненнями місцевих поляків за чверть століття?
- Перш за все, нам вдалося опрацювати засади функціонування організації, які відповідають очікуванням членів Товариства польського походження, які мешкають на узбережжі Азовського моря. Нам довелося створити відповідні організаційні структури. У 2000 році було засновано та зареєстровано філії «Відродження»: Спілка польської молоді, Об’єднання полонійних лікарів, Спілка польських учених та Польський центр культури "Biesiada".
Кожна з цих структур, у рамках "Відродження", є незалежною та має широку автономію, має власне бачення функціонування та розвитку, реалізує затверджену програму діяльності, коригує її у разі потреби, налагоджує партнерські контакти з організаціями та установами у всьому світі.
- А старше покоління?
- Ми завжди дбали про так звану спадкоємність (тяглість) поколінь і робили все для того, щоб люди старшого віку, які часто є носіями польської культури та історичної пам’яті, якомога частіше контактували з молоддю та передавали рештки польськості, що зберіглася після років репресій та совєтизації. Тому ми організовуємо спеціальні заходи, в яких беруть участь поляки всіх поколінь. Також відбуваються інтегровані зустрічі польського клубу розмовної мови та багато інших заходів, які об’єднують усіх поляків Бердянська, які проходять у Польському домі, який ми придбали за кошти Сенату Польщі у 2001 році.
Окрім того, у 1995 році "Відродження" ініціювало відновлення діяльності католицької парафії у нашому місті та заснувало Карітас-Спес-Бердянськ.
- Як виглядає польська система освіти у Бердянську?
- З цим теж немає проблем. У Бердянську функціонує Центр польської мови та культури, створений на базі Університету менеджменту та бізнесу в 2006 року. У рамках діяльності Центру понад 60 членів "Відродження", старші за 16 років, тобто дорослі, вивчають польську мову, культуру та історію. Ми часто організовуємо зустрічі та круглі столи разом зі студентами цього університету, що, безперечно, сприяє розмиванню стереотипів та усвідомленню багатокультурності України, зокрема її південно-східних регіонів.
Заняття для наймолодших поляків міста організовує Осередок польської мови для дітей.
Заняття проводять місцеві викладачі з філологічною освітою та сертифікатами польської мови.
Наші викладачі усвідомлюють, що навчаючи польської мову з нуля, вони також повинні дбати про формування та розвиток польської ідентичності своїх учнів, саме тому також викладається польська культура, література, географія та історія.
- Чому ви кажете, що 2019 рік був особливим роком?
- Йдеться про кількість та якість культурно-освітніх заходів, організованих цього року. На самому початку 2019 року ми організували низку зустрічей школярів, не лише польського походження, головною темою яких було поняття «рідна мова». Основним меседжем було те, що мова є засобом спілкування, але також атрибутом національної ідентичності, запорукою збереження культури та спадщини батьківщини предків. Незважаючи на складну та трагічну історію народу, поляки змогли зберегти свою мову навіть під час розділів Польщі.
3 травня наймолодші поляки зібралися в Польському домі, а потім біля пам’ятної дошки Марії Тужанської, яка народилася в Бердянську, заспівали державний гімн Польщі. Під час захожу біло-червоні національні прапори - один із найважливіших атрибутів польськості, що визначають польську ідентичність - нагадували про наші обов'язки перед батьківщиною та викликали патріотичні почуття. Підготовлена молоддю культурна програма стала ключовим акордом святкувань. Патрітичні пісні та вірші викликали сльози на очах поляків похилого віку, для яких польськість колись була реальністю і досі залишається в їхніх серцях і думках.
8 травня місцеві поляки організували так званий Травневий пікнік з нагоди Дня Європи, в якому взяли участь усі охочі мешканці міста. Також відбулись урочистості закінчення навчального року, конкурс декламування польської патріотичної поезії та підготовлений молоддю концерт. На почастунок були польські тістечка (пляцки) та пончики, які зробили місцеві польські жінки.
Члени Полонійного об’єднання лікарів взяли участь у Х Конгресі польських лікарів за кордоном та у ІІІ Всесвітньому конгресі польських лікарів, які проходили у гостинному Гданську з 29 травня по 1 червня.
Під час ХХХ Фестивалю «Буковинські зустрічі» та Міжнародної наукової конференції «Спільна культурна спадщина» (19-22.06.2019 р., Ястров'є) члени Головної правління «Відродження» вручили нагороди за сприяння міжкультурному діалогу. Цього року статуетку отримали проф. Гелена Красовська з Інституту славістики Польської академії наук за систематичні та ґрунтовні дослідження полікультурних регіонів та директор Фестивалю «Буковинські зустрічі», почесний доктор Бердянського університету менеджменту і бізнесу Збігнев Ковальський за всю свою багаторічну роботу по збереженню та просуванню міжнаціональної толерантності.
У серпні відбулася літня школа польської мови "З польською мовою щодня". Окрім традиційних занять були організовані численні майстер-класи та ігри на свіжому повітрі. Також польські діти та молодь підготували мистецьку програму до Дня польської армії та акції «Полум'я братерства».
Наприкінці серпня делегація членів польського культурно-освітнього товариства «Відродження» в рамках реалізації проекту Сенату Польщі допомоги полякам на Сході «Збереження місць національної пам’яті в Румунії» взяла участь у днях польської культури у Сучаві, відбуваються вже понад двадцять років. У ці ж дні вдбулася Міжнародна конференція присвячена польсько-румунським відносинам і міжкультурній інтерференції.
На початку вересня було організовано президентські Національні читання – 2019, у яких взяли участь не лише місцеві поляки, а й усі зацікавлені берданці. Також були присутні гості з Інституту славістики Польської академії наук. Цього року члени Польського товариства «Відродження» вирішили читати текст митця з Дрогобича Бруно Шульца «Мій батько приєднується до пожежників». Текст твору польського письменника читався п'ятьма мовами: польською, турецькою, французькою, німецькою та українською.
9 вересня було організовано Науковий семінар "Україна - Польща - Туреччина: про що варто пам'ятати", в якій взяли участь гості з Польщі та Туреччини. Ключовою подією наукового заходу стало підписання угоди про створення "Українсько-польсько-турецького інформаційно-культурного центру", основною метою якого є створення сприятливих умов для налагодження та розвитку українсько-польсько-турецьких контактів і тристороннього співробітництва, поширення інформації та знань про Польщу й Туреччину, традиції, культуру та історичні контакти між цими країнами.
9-11 вересня в Бердянську відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція «Сучасні методи викладання польської мови», організована спільно з Інститутом славістики Польської академії наук і Славістичною фундацією (Варшава). Проект підтримала кафедра полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міжнародна школа україністики Національної академії наук України, Центр польської мови та культури Бердянського університету менеджменту і бізнесу та Фонд «Допомога полякам на Сході».
13-24 вересня група бердянської молоді взяла участь у міжнародному проекті "Три рази Б: Бєльсько-Бяла – Бердянськ, з піснею на велосипедах". Це другий проект, що реалізується Товариством друзів Бєльсько-Бяла та Підбескіддя, яке очолює Ґражина Станішевська.
11 жовтня в Полонійне об’єднання лікарів в Бердянську організувало «Дні спірометрії - 2019», які проходила з 7 по 12 жовтня і були частиною загальноєвропейської кампанії.
29 жовтня до Центру польської мови та культури і Польського дому в Бердянську завітав посол Польщі в Києві Бартош Ціхоцький. Візит польського дипломатичного представника мали символічний вимір. Це було своєрідним визнанням, що польськість не закінчується за Дніпром, а поляки у всьому світі є єдиною родиною.
7-11 листопада під патронатом Генерального консульства Республіки Польща у Харкові та Інституту славістики Польської академії наук у Бердянську відбулися Дні польської науки. Наукові зустрічі розпочалися з пленарного засідання Науково-практичної конференції під назвою "Поляки на Сході: роль особистості в історичному процесі". Ця зустріч учених з Польщі та України стала логічним продовженням досліджень та аналізу проблем, порушених під час вересневого наукового семінару "Зберегти польськість на Сході: виклики сучасності", який відбувався під патронатом Фонду Допомога полякам на Сході, за підтримки Сенату Республіки Польща. Також відбувся ІІІ Науково-дидактичний семінар: "Сучасні методи викладання польської мови як іноземної" та методичні майстер-класи для вчителів з усієї України.
9 листопада Бердянські поляки спільно з учасниками Днів польської науки святкували найбільше національне свято - День незалежності Польщі. Урочистості проходили у рамках проекту "ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ", який фінансувався Фондом «Свобода та Демократія» із фондів допомоги польській діаспорі Сенату Республіки Польща.
- Я знаю, що за діяльністю Товариства поляків у Бердянську уважно слідкують у Польщі ...
- Так Досягнення нашої польської організації відомі в Польщі та в усьому світі. Так сталося завдяки команді людей, яких об’єднує спільна мета - відродження та популяризація широко зрозумілого поняття «польськість».
У цьому році члени нашого Товариства отримали польські державні нагороди. Терезу Краснокуцьку, директорку Польського дому, відзначено президентським орденом Срібний хрестом заслуг, Ольгу Попову та Юрія Сопіна – медаллю «Заслужений польській культурі». Моя скромна особа була нагороджена бронзовою медаллю міністра культури та національної спадщини Республіки Польща «Заслужений культурі Gloria Artis» та грамотою Комітету мовознавства Польської академії наук за видатні наукові досягнення в галузі мовознавства в категорії командної роботи за монографію: «Прояви занепаду предківщини. Польська мова на Буковині: Румунія – Україна» (співавтори проф. Гелена Красовська та д-р Магдалена Покжинська).
Хочу наголосити, що наші успіхи можливі завдяки постійній співпраці з Генеральним консульством Республіки Польща в Харкові, Фондом допомоги полякам на Сході, Товариству «Польська спільнота», Фондом «Свобода і демократія» та багатьма іншими нашими партнерами в Польщі та Україні.
- Дякую! До наступної зустрічі.
Микола Бондарев
(Переклад з польської)