Польське культурно-освітнє товариство «Відродження» у Бердянську, Інститут міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету та Товариство «Wspólnota Polska» мають честь запросити до участі у міжнародній науковій сесії, присвяченій інтерпретації літературно-культурних текстів. Подія об’єднує видатних дослідників з Польщі та України, які розглядають питання герменевтики, деконструкції, постколоніальних студій та аналізу літературних, культурних і публіцистичних текстів.

Сесія включає доповіді щодо історії поняття «інтерпретація», сучасних концепцій аналізу тексту, а також рефлексії над війною, травмою та міграційним досвідом у літературі та культурі. У програмі передбачено виступи, присвячені сучасній літературі, щоденникам, публіцистичним текстам, мовним маркерам та практикам перекладу й культурної інтерпретації.

Невід’ємною частиною заходу є панельні дискусії, які дають учасникам можливість обмінюватися досвідом, аналізувати різні перспективи інтерпретації та спільно досліджувати вплив сучасних соціальних і історичних процесів на культуру та літературу. Сесія має міждисциплінарний характер і відкрита для науковців, студентів та всіх, хто цікавиться літературою, культурою та міжкультурними студіями.

завантажити програму

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну у лютому 2022 року російський політичний режим активно впровадив систему масових репресій проти цивільного населення, спрямовану на виявлення та нейтралізацію осіб, які вважаються "нелояльними" до окупаційної влади. Центральним елементом цієї стратегії стали фільтраційні табори — незаконні об'єкти примусового утримання людей, які функціонують не лише на тимчасово окупованих територіях України, а й на території самої Росії та Республіки Білорусь. За своєю структурною логікою та функціональним призначенням ці табори тяжіють до нацистських концтаборів та радянської репресивної системи ГУЛАГ.

Система фільтрації, позбавлена будь-яких юридичних підстав, грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевські конвенції, Конвенцію проти катувань і норми, що забороняють масові депортації. На практиці вона реалізує модель державного терору — багатоетапну технологію контролю, репресій і фізичного усунення "небажаного" населення. Створення цієї системи стало можливим завдяки політичним рішенням на найвищому рівні — не лише в Кремлі, але й у Мінську, що свідчить про співучасть Білорусі у злочинній політиці Росії.

Польське Культурно-Освітнє Товариство «Відродження» в Бердянську,
Інститут міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету,
Товариство «Спільнота Польська»

ЗАПРОШУЮТЬ до участі в Міждисциплінарній польсько-українській науковій сесії «СПРИЙНЯТТЯ ТЕКСТУ КУЛЬТУРИ: МІЖ ДЕКОНСТРУКЦІЄЮ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЄЮ»

Захід відбудеться в рамках
ІХ АЗОВСЬКИХ ДНІВ ПОЛЬСЬКОЇ НАУКИ

Захід охоплюватиме такі теми і проблеми:
культурний текст як простір реінтерпретацій значень;
деконструкція як інструмент аналізу та критики;
межі інтерпретації: між суб’єктивізмом і конвенціоналізмом;
культурна ідентичність у світлі тлумачення текстів;
польсько-українські культурні контексти та їхня взаємодія;
наративи пам’яті та травми;
аудіовізуальні, перформативні та цифрові тексти;
роль культурного та мовного перекладу;
освітні та соціальні функції інтерпретації текстів культури.

22 травня в Посольстві України у Варшаві відбулася зустріч активістів української громади Польщі з Надзвичайним і Повноважним Послом України Василем Боднарем.

Під час зустрічі обговорювалися ключові питання, пов’язані з інтеграцією та структуризацією українського руху в Польщі. Учасники порушили низку важливих тем, зокрема можливі сценарії майбутніх виборів Президента Польщі та їхній вплив на політику щодо українських біженців.

Окрема увага була приділена проблемам дискримінації, проявам ксенофобії, а також перспективам повернення українців на батьківщину.

Олексієві Сухомлинову, голові «Відродження» випала честь говорити про формування позитивного образу українців за кордоном: Я переконаний, що українці – це народ з надзвичайно багатою культурною спадщиною, щирою працьовитістю та відкритістю до світу. Перебуваючи за кордоном, ми маємо унікальну можливість формувати позитивний імідж нашої нації. Це можливо через щоденну чесну працю, активну участь у волонтерстві, реалізацію культурних ініціатив і, звісно, повагу до традицій та законів країн, які нас приймають.

Багато людей, особливо на територіях, які зазнали російської окупації або впливу, сприймають "рускій мір" як ідеологію, що несе насильство, гноблення та відсутність перспектив.

Історичні досвіди, такі як політичні репресії, збройні конфлікти та обмеження громадянських свобод на територіях, де намагалися нав'язати "рускій мір", підтверджують цю перспективу. Для багатьох народів Центрально-Східної Європи, включно з поляками та українцями, "рускій мір" асоціюється з втратою суверенітету, нищенням національної культури та порушенням прав людини. Ці історичні травми глибоко вкорінені в національній пам'яті та передаються з покоління в покоління, формуючи стійке негативне ставлення до будь-яких спроб відродження імперських амбіцій Росії.

Війна в Україні є трагічним прикладом наслідків спроби реалізації ідеї "руского міру" через агресію та насильство. Зображення зруйнованих міст, страждання цивільного населення та воєнні злочини утверджують у переконанні, що там, де з'являється "рускій мір" у своїй імперській та агресивній формі, там дійсно панують смерть, приниження та безнадія. Ця повномасштабна агресія стала каталізатором остаточного розриву між Україною та будь-якими ілюзіями щодо "братніх народів", чітко продемонструвавши справжню сутність "руского міру" в його практичному застосуванні.

Захисні механізми людської психіки, як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, відіграють ключову роль у процесі адаптації до реальності. Вони допомагають нам справлятися з неординарними ситуаціями, згладжуючи гострі кути некомфортної дійсності та приводячи її у відповідність до нашої особистої картини світу. Цей процес особливо помітний у контексті глобальних потрясінь, таких як війна в Україні.

Світ поступово "освоює" війну в Україні, що вимагає постійної уваги та невтомної підтримки. Незважаючи на те, що українці самовіддано захищають не лише свою незалежність, а й фундаментальні демократичні цінності західної цивілізації, війна та смерті, на жаль, стають частиною повсякденного життя. Існує ризик, що з часом, через психологічну втому, світ почне приймати цю реальність як належне.

Запрошуємо вас долучитися до семінару, на якому буде розглянуто актуальні питання впливу воєнних дій на політику України та держав Європейського Союзу у сфері дотримання прав і свобод людини, з урахуванням етичного та юридичного контекстів.

Згідно із Законом України № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року, надання консульських послуг чоловікам, громадянам України, призовного віку за кордоном, зокрема видача закордонних паспортів, здійснюється за умови наявності військово-облікових документів у формі QR-коду, згенерованого у спеціальному мобільному додатку. Генерування правильного QR-коду залежить від дій, рішень і можливих помилок уповноважених осіб ТЦК та технічних можливостей відповідного реєстру в Україні. Це вказує на наміри держави примусово повернути своїх громадян для участі у військових діях, включаючи тих, хто тривалий час проживає за кордоном.