Про Товариство "Odrodzenie"

Поява поляків у Бердянську пов’язана з фактом будови міста в першій половині ХІ століття. Бердянськ — місто порівняно молоде і будувався представниками багатьох національностей. Аналізуючи місто саме в національному аспекті, тільки греків і болгар можна вважати етнічними групами, що здавна жили на цих землях. Поселення ж поляків мало характер спонтанний і не було зв’язано із суспільно-політичними чи історичними подіями. Саме тому ї хня кількість невелика. Згідно даним останнього перепису населення, у Запорізькій області проживає 0,1% поляків. Що стосується даних про осіб польського походження, то на сьогоднішній день точних цифр немає. Займаючись даною проблемою протягом 9 років, можемо зробити припущення, що майже кожен п’ятий, так чи інакше, пов’язаний з „польськістю”. І це явище закономірне, адже інтенсивні украї нсько-польські відносини часто призводили до появи змішаних шлюбів (згадаєте „Вогнем і мечем” Г. Сенкевича і палку любов украї нської князівни Курцевич і польського шляхтича Скшетуського!!!). Спільна історія, проблеми і перемоги… Землі, на яких поляки жили пліч-о-пліч з іншими народами, зокрема з украї нцями, у Польщі прийнято називати Кресами (польське Kresy). Пограниччя культур і мовна інтерференція сприяли розвитку почуття „свойськості” і „місцевого патріотизму” (пол. swojskosc і tutejszosc). Специфіка приморського Бердянська, з його порівняно невисоким рівнем суспільної активності, так ще на тлі асиміляційної національної політики в колишньому СРСР призводила до затирання національних ознак.

Tradycyjna impreza nad morzem Azowskim

Tradycyjna impreza nad morzem Azowskim

Полонія (так прийнято в Польщі називати польську діаспору) Бердянська, як й на всій території Східної України, якщо її порівнювати з поляками в інших регіонах, — явище неординарне і цікаве. По-перше, ми не пов’язані з еміграцією, більшість поляків переселилося до Бердянська у результаті натеральної міграції з територій західної України і Бєларусі, із Кресов. По-друге, багато хто з нас, на відміну від старшого покоління, для якого Польща була реальністю, а поняття „польськість” явищем повсякденним, народжені вже в нових умовах і земля предків — це „terra іnkognіta”, яку пізнаємо з розповідей та з засобів масової інформації.

Саме молоде покоління поляків, що мешкають у Бердянську, керуючись внутрішніми прагненнями об’єднатися з метою створення духовної спільноти, відродження культури і традицій предків 4 листопада 1993 року створило першу в регіоні полонійну організацію. Сила патріотизму допомогла Організаційній Раді витримати тиск бюрократичного апарата і зареєструвати польське культурно-освітнє товариство „Відродження”.

W Biurze Związku Polaków na Ukrainie (Kijów)

W Biurze Związku Polaków na Ukrainie (Kijów)

За час існування нашої організації чотири рази змінювався склад правління — відданих справі людей, що присвятили усю свою енергію і час, втіленню в життя ідеї національного відродження. З моменту створення Товариство очолює Лех Сухомлинов, під його керівництвом вже десять років ведеться інтенсивна культурно-освітня робота. Товариство складається з 160 осіб.

Основні задачі нашої громади:
  • відродження і збереження національної самобутності;
  • репрезентація інтересів поляків;
  • ініціація і координування співробітництва між украї нською і світовою полонїєю;
  • сприяння зближенню украї нського і польського народів;
  • розповсюдження і популяризація інформації про історію і культуру Польщі, турбота про розвиток польської мови, традицій і звичаї в;
  • турбота про авторитет Польщі і поляків.

Organizacja pragnęła z jednej strony pokazać Ukraińcom odrębność polskiej grupy etnicznej i wynikające stąd jej potrzeby, a z drugiej kształtować świadomość osób pochodzenia polskiego. Zadania te były o tyle trudne, iż należało wystrzegać się działań wywołujących konflikty pomiędzy Polakami a Ukraińcami. Towarzystwo starało się prezentować własny dorobek narodowy w formie, która trafiałaby do całej społeczności miasta i regionu.

Піклуючись про інтереси нашої громади і з метою прилучення поляків до нашого руху при Товаристві були створені і легалізовані відділи, що об’єднують свої х членів по інтересах, за професійним і віковим критеріям:

  • полонійне об’єднання лікарів — 15 чоловік,
  • польське об’єднання молоді ім. полковника Броніслава Любенецького — 50 чоловік,
  • товариство польських учених — 9 чоловік,
  • центр польської культури „Bіesіada” — 45 чоловік.
Polskie Dzieci na wycieczce do Zaporoża

Polskie Dzieci na wycieczce do Zaporoża

Одним з головних досягнень нашого Польського Товариства є факт відродження римо-католицької парафії, що існувала до тридцятих років, але була ліквідований режимом. В даний час ведеться будівництво нового храму — Дому Божого християн різних національностей.

Об’єктивності заради, варто підкреслити, що всі наші ініціативи знаходять розуміння і підтримку з боку місцевої влади, а також польських інституцій і організацій в Украї ні, а саме: Посольства Польщі, Генерального Консульства Польщі в Харкові, Союзу поляків в Украї ні, Федерації польських організацій в Украї ні.

Останнім часом налагодилося тісне співробітництво з правлінням Товариства „Wspolnota Polska” і відділами в Познані, Жешуві, Кракові. Особливо слід зазначити теплі відносини з римсько-католицькою благодійною організацією „Caritas”, що допомагає в забезпеченні всім необхідним кабінету безкоштовної медичної допомоги, створеному полонийному об’єднанні лікарів при католицькому приході.

Сподіваємося, що представлений короткий екскурс дозволив Вам познайомитися з нашим Товариством. Віримо, що створений нами сайт буде вікном у світ і зробить нас ближче.

Віримо, що створений нами сайт буде вікном у світ і зробить нас ближче.

© A. Bonusiak, L. A. Suchomłunow Wspólnota polska Berdiańska. Wyzwania współczesności: Monografia, Donieck: „Jugo-Wostok, LTD” 2008, 253 s.

Публікація виражає лише погляди автора(ів) і не може бути ототожнена з офіційною позицією Канцелярії Голови Ради міністрів.