Дні польської науки в Бердянську - це щорічна науково-культурна подія, яка проводиться з 2017 року за ініціативою Товариства поляків у Бердянську та Інституту славістики Польської академії наук. Мета заходу - популяризація польської науки та культури в Україні, а також розвиток співпраці між польськими та українськими науковцями.

Дні польської науки в Бердянську включають в себе конференції, семінари, майстер-класи, а також культурні заходи. У 2022 році захід відбувся у форматі онлайн через війну в Україні.

У Днях польської науки в Бердянську беруть участь науковці з Польщі, України, а також з інших країн світу. У 2022 році в заході взяли участь понад 50 науковців з 10 країн.

Тематика Днів польської науки в Бердянську є різноманітною і включає в себе такі напрямки, як історія, література, культура, мовознавство, філософія, економіка, право та інші.

У 2020 році нагороду Польського телебачення «За заслуги перед Польщею та поляками за кордоном – Великі серця поляків» отримала організація з України – Полонійне об’єднання лікарів Польського культурно-освітнього товариства "Відродження".

Нагорода «Великі серця поляків» вручається раз на рік організаціям, інституціям та окремим особистостям з цілого світу, на знак визнання особливих заслуг та досягнень у громадській діяльності, галузі культури та мистецтва, освіти та спорту, що сприяли підвищенню та зміцненню авторитету Польщі та поляків у всьому світі.

Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
У небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, Веселих Свят, миру і кохання!

Метою праці «Соціолінгвістичний компендіум» є ознайомлення майбутніх соціологів і філологів, а таж осіб зацікавлених цією проблематикою з основними поняттями, проблемами й методами соціолінгвістики – науки, що розвивається на стику мовознавства, соціальної психології та етнографії і вивчає проблеми, пов’язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства.

Ця книга, що є колективною працею українських та польських учених, які взяли за основу фундаментальну працю Белікова В.І. та Крисіна Л.П. «Соціолінгвістика». Автори використали також найвагоміше й найцінніше з того, що видано з цієї галузі в Україні й Польщі, зокрема книгу Наталії Шумарової «Основи соціолінгвістики», а також монографію Гелени Красовської «Польські горяни на Карпатській Буковині». Обидві книги написано й видано польською мовою.

Співпраця – це не задекларовані на папері наміри чи спорадичні формально-офіційні зустрічі. Справжнє партнерство будується на міжлюдських контактах, довірі та взаємодопомозі.

Торік учнівська молодь нашого міста брала участь у проекті «Три рази «Б»: Бердянськ – Бєльсько-Бяла», який реалізували Польське культурно-освітнє товариство «Відродження» та Товариство друзів Бєльсько-Бяла й Подбескіддя Бельсько. Польсько-український молодіжний форум став чудовою нагодою зближення та взаємного пізнання.

Про повсякденне життя, успіхи та проблеми поляків Бердянська. Інтерв'ю з головою Польського культурно-освітнього товариства "Відродження" у Бердянську, професором Олексієм Сухомлиновим.

- Пане Голово, Товариство поляків у Бердянську було засновано понад 26 років тому. Що Ви вважаєте найважливішими досягненнями місцевих поляків за чверть століття?

- Перш за все, нам вдалося опрацювати засади функціонування організації, які відповідають очікуванням членів Товариства польського походження, які мешкають на узбережжі Азовського моря. Нам довелося створити відповідні організаційні структури. У 2000 році було засновано та зареєстровано філії «Відродження»: Спілка польської молоді, Об’єднання полонійних лікарів, Спілка польських учених та Польський центр культури "Biesiada".

18 листопада 2019 року на пленарному засіданні Комітету з мовознавства Польської академії наук у Варшаві, у Палаці культури та науки, за видатні наукові досягнення у галузі мовознавства, у категорії «найкраща колективна наукова праця року 2018», було відзначено монографію «Прояви занепаду предківщини. Польська мова на Буковині: Румунія – Україна», видану в Інституті славістики Польської академії наук у 2018 році. Автори цієї роботи: проф. Гелена Красовська, д-р Магдалена Покшинська, проф. Олексій Сухомлинов. Від імені президента Польської академії наук почесні дипломи переможцям вручив професор Станіслав Філіпович, віце-президент Польської академії наук.