16 травня о 18.00 у Харківській філармонії з нагоди 228-ї річниці Конституції 3 Травня відбулися урочистості, організовані Генеральним консульством Республіки Польща та концерт польської музики.

У рамках урочистостей, найактивніші учасники польського руху харківського консульського округу отримали державні нагороди. Серед нагороджених були і члени Польського культурно-освітнього товариства "Відродження" у Бердянську.

Медаллю було нагороджено голову Польського товариства «Відродження» в Бердянську, професора Олексія Сухомлинова (Міжнародна школа україністики Національної академії наук України) та професора Гелену Красовську (Інститут славістики Польської академії наук). Відзнаку віце-прем’єр-міністра Польщі, міністра культури і національної спадщини, професора, доктора гуманітарних наук Піотра Ґлінського під час офіційної презентації монографії «Прояви занепаду предківщини. Польська мова на Буковині: Румунія – Україна» вручив генеральний директор кабінету Міністерства КіНС Ярослав Чуба.

Понад п'ятнадцять років триває плідна співпраця між Польським культурно-освітнім товариство «Відродження» та Бердянською дитячою музичною школою. За цей час було організовано і проведено п’ять фестивалів польської класичної музики, кілька концертів польських композиторів і безліч інших культурно-освітніх заходів.

На стінах музичної школи встановлено меморіальну дошку видатній польській піаністці Марії Тужанській, яка народилася в Бердянську.

Вагомий внесок у розвиток польської культури в регіоні директора цього навчального закладу Ніни Григорівни Філон було відзначено подякою Генерального консульства Польщі у Харкові.

На початку дев’яностих років ХХ століття, виникла одна з найстарших полонійних організацій, що діють на терені Південно–Східної України. Це було Польське культурно-освітнє товариство «Відродження». Саме цій організації та особам, що причетні до її діяльності, і присвячена монографія «Польська спільнота Бердянська: виклики сучасності». Це дослідження виникло внаслідок багатомісячної праці її авторів, які намагалися відповісти на запитання: як же сталося (як дійшло до того), що понад 1000 кілометрів на схід від кордонів польської держави несподівано з’явилася група осіб польського походження, яка добре бачила свої цілі й усвідомлювала своє призначення.

На сторінках цієї публікації подано найістотніші, на думку її авторів, відомості, які мають уможливити і, як на них, уможливлюють відповідь на це ключове запитання. Сама робота має тематичну структуру. В ній вміщено і в такому ж порядку розташовано: вступ, чотири розділи, закінчення, переліки таблиць і схем, ілюстрацій та джерел, а також додаток.

Прояви занепаду предківщини. Польська мова на Буковині: Румунія – Україна

Буковина – це географічно та історично сформований край, розташований між Карпатами та середньою течією Дністра. Австро-Угорська монархія проводила щодо цього краю політику розселення нових колоністів як у густо населених, так і в рідко населених, або й зовсім безлюдних місцинах, створюючи сприятливі правові й організаційні умови для того, щоб допомогти переселенцям розпочати новий етап у їхньому житті. Отож, колоністи з усієї монархії, у тому числі й з Польщі, почали прибувати на Буковину, завдяки чому тут з часом сформувалася багатоетнічна й мультирелігійна спільнота. У міжвоєнний період Буковина належала до Румунії. З часів Другої світової війни ця земля була розділена між двома країнами. Північна, захоплена Сталіним частина, разом із Чернівцями – історичною столицею регіону, відійшла до Радянського Союзу і наразі перебуває в межах Української держави. Натомість південна частина, з містом Сучавою, залишилася в Румунії.

Від імені поляків Бердянська сердечно вітаємо Вас із світлим та радісним святом Різдва Христова!

Нехай Христос, що народжується, вселяє в Вас оптимізм і додає впевненості в завтрашньому дні. Сподіваємось, що наступний рік буде позначений подальшим духовним удосконаленням кожної людини, а також розбудовою української державності та громадянського суспільства.

Щиро зичимо Вам, дорогі краяни, щастя, добра та злагоди. Нехай осяйна Різдвяна зоря об’єднає всіх нас – тих, хто зустрічає ці свята в дружньому сімейному колі, і тих, хто перебуває далеко від рідної домівки, – чистим світлом незгасних людських чеснот та цінностей.

Правління Польського культурно-освітнього товариства «Відродження»

11 листопада Польща й поляки на цілому світі святкуватимуть річницю відновлення незалежності своєї держави. Цього дня у 1918 році Регентська Рада доручила командування військом Юзефу Пілсудському. З цього символічного акту розпочався новий період в історії – процес відродження незалежної польської держави. Це була важка дорога, яка, незважаючи ні на що, закінчилася перемогою. Її результатом стало повернення на карту Європи славетної назви – Польська Республіка. Щороку з нагоди цієї події відзначається велике свято поляків, відбуваються офіційні урочистості, військові паради та концерти. 11 листопада - це свято поляків та польськості.