2 травня поляки у всьому світі відзначають День Полонії та поляків за кордоном. Цього дня підкреслюються заслуги і досягнення тих поляків, які проживають поза межами краю. А за межами Польщі, згідно з даними Міністерства закордонних справ за 2012 р., їх нараховується понад 8 млн. 4,3 млн поляків проживає в Західній Європі, 1,5 млн – у Східній Європі, близько 12,5 млн – в обох Америках.

Як виникла Полонія в міжнародному середовищі? XIX століття – це поява полонійних груп. Причину їх виникнення вбачають у політичній і трудовій міграції до Німеччини, Франції, США, Канади, Бразилії та Аргентини. Найчисленніші осередки поляків знаходяться в Америці: Чикаго, Детройті, Нью-Йорку. Найбільша полонійна організація на цих теренах – це Конгрес американської Полонії. Поляки так званої старої еміграції проживали замкнутими групами, створювали своєрідне суспільно-культурне середовище, водночас мало асимілюючись із місцевим населенням. Натомість нова хвиля еміграції – це здебільшого освічена молодь, яка асимілюється.

Нещодавно група бердянських школярів повернулася з польського міста Бельско-Бяло. Цю поїздку організувало бердянське польське товариство «Відродження» спільно з польським «Товариством друзів Бельско-Бяло і Підбескіддя» в рамках спільного проекту «Три Рази Б: Бердянськ - Бєльсько-Бяло». Упродовж поїздки її учасники мали можливість не лише подивитися історичні пам'ятки міста, але і дізнатися, як живуть, вчаться і відпочивають польські школярі, отримати корисний досвід спілкування з однолітками сусідньої країни. Окрім того, бердянці розповіли про ситуацію в України, зокрема, на сході, де йде війна.

Для бердянців – це свято рідного міста, день визволення від фашистських загарбників, нагода потішитись у успіхів і подумати про плани на майбутнє. Проте, неможна забувати, що власне цього дня у 1939 році війська СРСР без оголошення війни напали на Польщу, порушуючи її суверенність та ламаючи основи міжнародного права. Підставою для агресії Червоної Армії став пакт Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року між СРСР та гітлерівською Німеччиною.

Окупація Польщі Червоною Армією означа­ла фактичний вступ СРСР у Другу світову війну. Польська держава фактично при­пинила існування. Радянські й німецькі війська в Польщі розмежовувала лінія по ріках Нарев, Вісла, Сян, як і було передбачено секрет­ним додатковим протоколом. Для надання законності радянському режимові в За­хідній Україні 22 жовтня 1939 р. під контролем нової влади було проведено вибори до так званих Народних зборів, а вже 1-2 листопада 1939 р. П'ята сесія Верховної Ради СРСР прийняла рішення про включення Західної України та За­хідної Білорусі до складу СРСР і так зване «возз’єднання» їх з УРСР та БРСР.

Національна спадщина польської діаспори, яка твориться у глобалізованому світі ХХІ сторіччя є своєрідним палімпсестом багатовікової традиції культивування польської культури за межами рідного краю. Популяризація національних традицій народу з-над Вісли закордоном нерозривно пов’язана з фактом присутності поляків на цих землях. Саме поляки на чужині, згуртовані у різноманітних товариствах й об’єднаннях, метою яких є збереження національної самобутності й тотожності, є своєрідними мостами, що зближують польський та інші народи.

Незважаючи на те, що політика польської держави щодо власної діаспори не завжди є послідовною та відповідає вимогам часу можна наводити безліч фактів плідної та глибоко продуманої співпраці між полонією, тобто поляками за кордоном,та офіційною Польщею. Прикладом довготривалих і всебічних взаємозв’язків є співпраця між польськими державними та громадськими структурами та Культурно-світнім товариством «Відродження» в Бердянську. Діяльність цього польського осередку в Україні може бути взірцем ефективної політики польської держави щодо полонії. Проте ця книга жодним чином не стосується політичних моментів…

Бердянськ багатонаціональне місто – і це справжній скарб, який ми маємо берегти та розвивати. Українці, греки, болгари, євреї, вірмени, німці, поляки в одному місті… 190 років спільної історії, досягнень і перемог…

Пограниччя культур і мовна інтерференція сприяють розвитку почуття „свойськості” і „місцевого патріотизму”. Специфіка приморського Бердянська полягає в його толерантності та відкритості на впливи інших культур. Католицький костел, лютеранська кірха чи святиня караїмів стали символом сусідства культур і доводом внеску у розвиток Бердянська представників різних національностей.