17 вересня в історії поляків і мешканців Бердянська
Для бердянців – це свято рідного міста, день визволення від фашистських загарбників, нагода потішитись у успіхів і подумати про плани на майбутнє. Проте, неможна забувати, що власне цього дня у 1939 році війська СРСР без оголошення війни напали на Польщу, порушуючи її суверенність та ламаючи основи міжнародного права. Підставою для агресії Червоної Армії став пакт Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року між СРСР та гітлерівською Німеччиною.
Окупація Польщі Червоною Армією означала фактичний вступ СРСР у Другу світову війну. Польська держава фактично припинила існування. Радянські й німецькі війська в Польщі розмежовувала лінія по ріках Нарев, Вісла, Сян, як і було передбачено секретним додатковим протоколом. Для надання законності радянському режимові в Західній Україні 22 жовтня 1939 р. під контролем нової влади було проведено вибори до так званих Народних зборів, а вже 1-2 листопада 1939 р. П'ята сесія Верховної Ради СРСР прийняла рішення про включення Західної України та Західної Білорусі до складу СРСР і так зване «возз’єднання» їх з УРСР та БРСР.
читати далі »Поляки Бердянська вітають мешканців міста зі святом
Польські мас-медіа в Бердянську. Тексти й аналіз
Національна спадщина польської діаспори, яка твориться у глобалізованому світі ХХІ сторіччя є своєрідним палімпсестом багатовікової традиції культивування польської культури за межами рідного краю. Популяризація національних традицій народу з-над Вісли закордоном нерозривно пов’язана з фактом присутності поляків на цих землях. Саме поляки на чужині, згуртовані у різноманітних товариствах й об’єднаннях, метою яких є збереження національної самобутності й тотожності, є своєрідними мостами, що зближують польський та інші народи.
Незважаючи на те, що політика польської держави щодо власної діаспори не завжди є послідовною та відповідає вимогам часу можна наводити безліч фактів плідної та глибоко продуманої співпраці між полонією, тобто поляками за кордоном,та офіційною Польщею. Прикладом довготривалих і всебічних взаємозв’язків є співпраця між польськими державними та громадськими структурами та Культурно-світнім товариством «Відродження» в Бердянську. Діяльність цього польського осередку в Україні може бути взірцем ефективної політики польської держави щодо полонії. Проте ця книга жодним чином не стосується політичних моментів…
читати далі »До 190-ї річниці Бердянська
Бердянськ багатонаціональне місто – і це справжній скарб, який ми маємо берегти та розвивати. Українці, греки, болгари, євреї, вірмени, німці, поляки в одному місті… 190 років спільної історії, досягнень і перемог…
Пограниччя культур і мовна інтерференція сприяють розвитку почуття „свойськості” і „місцевого патріотизму”. Специфіка приморського Бердянська полягає в його толерантності та відкритості на впливи інших культур. Католицький костел, лютеранська кірха чи святиня караїмів стали символом сусідства культур і доводом внеску у розвиток Бердянська представників різних національностей.
читати далі »Польське національне товариство провело "Національні читання"
У суботу, 2 вересня, у художньому музеї імені Бродського пройшли «Національні читання». -- Кілька років поспіль у Польщі проводяться «Національні читання». Вони відбуваються під президентською егідою, і полягають в тому, що поляки усього світу, яких налічується майже 20 мільйонів чоловік, обирають твір якогось польського письменника. Потім цей твір в один і той же день поляки читають по всьому світу, -- розповідає голова польського національного товариства «Відродження» у Бердянську Олексій Сухомлинов. -- В цьому році поляки всього світу проголосували й обрали для читань твір польського модерніста Станіслава Виспянського «Весілля». http://pro.berdyansk.biz
читати далі »День Польського Війська
15 серпня відбулося свято. У цей день у Польщі на державному рівні відзначається День Польського Війська.
З цієї нагоди Польське культурно-освітнє товариство «Відродження» планує низку урочистих заходів, що відбудуться 15 серпня о 17.00 (майдан перед ЦДЮТ).
Ця дата, 15 серпня, увійшла до історії під назвою «Диво на Віслі» та має загальноєвропейське значення й український вимір.
Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.