Синьо-жовтий стяг – це незгасний вогонь боротьби за волю , промовистий символ незламності українського народу, його боротьби за волю та незалежність. Поєднання кольорів неба і пшеничного поля стало впізнаваним у всьому світі, символізуючи прагнення українців до свободи і мирного життя, а також запеклої антиколоніальної боротьби та завзятих антирашистських змагань. Поєднання жовтого та блакитного – це код нашої національної ідентичності, який об’єднує нас від Карпат до Криму.

Сьогодні, коли наша країна мужньо протистоїть російській агресії, прапор України набув особливого значення. Він надихає наших захисників, єднає українців у всьому світі і є потужним символом спротиву.

Шануймо пам'ять усіх, хто віддав життя за нашу державу і наш прапор. Нехай синьо-жовтий стяг завжди майорить над вільною Україною!

Слава Україні! Слава Героям України! Смерть ворогам!

На тимчасово окупованих територіях України російські загарбники поновили каральні загони СМЕРШу (смерть шпигунам) - організації, що боролася зі шпигунами на радянських територіях під час Другої світової війни. Про це повідомила розвідка Міністерства оборони Великої Британії.

На початку січня 2024 року в відкритих джерелах з’явилися фото російських оперативників, які носили нашивки з написом «СМЕРШ». За даними розвідки, про відновлення цієї організації російські політики заявили ще наприкінці 2023 року.

«СМЕРШ» була створена Йосипом Сталіним у 1941 році для боротьби зі шпигунами та диверсантами на території СРСР. Організація проіснувала до 1946 року. Повернення цієї організації може бути небезпечним сигналом для демократичних країн.

Мовні курси, які проводяться в Інститут славістики Польської академії наук, користуються великою популярністю. Станом на липень 2023 року було організовано 10 циклів курсів української мови та 6 – польської. Всього в них взяло участь 1369 осіб: 744 на курсах польської та 625 на курсах української. 11 грудня рушають нові цикли для понад 300 осіб з цілого світу.

Дні польської науки в Бердянську - це щорічна науково-культурна подія, яка проводиться з 2017 року за ініціативою Товариства поляків у Бердянську та Інституту славістики Польської академії наук. Мета заходу - популяризація польської науки та культури в Україні, а також розвиток співпраці між польськими та українськими науковцями.

Дні польської науки в Бердянську включають в себе конференції, семінари, майстер-класи, а також культурні заходи. У 2022 році захід відбувся у форматі онлайн через війну в Україні.

У Днях польської науки в Бердянську беруть участь науковці з Польщі, України, а також з інших країн світу. У 2022 році в заході взяли участь понад 50 науковців з 10 країн.

Тематика Днів польської науки в Бердянську є різноманітною і включає в себе такі напрямки, як історія, література, культура, мовознавство, філософія, економіка, право та інші.

У 2020 році нагороду Польського телебачення «За заслуги перед Польщею та поляками за кордоном – Великі серця поляків» отримала організація з України – Полонійне об’єднання лікарів Польського культурно-освітнього товариства "Відродження".

Нагорода «Великі серця поляків» вручається раз на рік організаціям, інституціям та окремим особистостям з цілого світу, на знак визнання особливих заслуг та досягнень у громадській діяльності, галузі культури та мистецтва, освіти та спорту, що сприяли підвищенню та зміцненню авторитету Польщі та поляків у всьому світі.

Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
У небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, Веселих Свят, миру і кохання!

Метою праці «Соціолінгвістичний компендіум» є ознайомлення майбутніх соціологів і філологів, а таж осіб зацікавлених цією проблематикою з основними поняттями, проблемами й методами соціолінгвістики – науки, що розвивається на стику мовознавства, соціальної психології та етнографії і вивчає проблеми, пов’язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства.

Ця книга, що є колективною працею українських та польських учених, які взяли за основу фундаментальну працю Белікова В.І. та Крисіна Л.П. «Соціолінгвістика». Автори використали також найвагоміше й найцінніше з того, що видано з цієї галузі в Україні й Польщі, зокрема книгу Наталії Шумарової «Основи соціолінгвістики», а також монографію Гелени Красовської «Польські горяни на Карпатській Буковині». Обидві книги написано й видано польською мовою.